БАЖАНОВ Марко Ігорович ПРОФЕСОР КАФЕДРИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ХАРКІВСЬКОГО ЮРИДИЧНОГО ІНСТИТУТУ

 

БАЖАНОВ Марко Ігорович ПРОФЕСОР КАФЕДРИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ХАРКІВСЬКОГО ЮРИДИЧНОГО ІНСТИТУТУ

Мій педагог



Заслужений професор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, дійсний член (академік) Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки УРСР

Народився 30 грудня 1922 р. у м. Умані Черкаської області.
З перших і до останніх днів Великої Вітчизняної війни працював на заводі Міністерства авіапромисловості. У 1945 р. вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив з відзнакою в 1948 р. і відразу вступив до аспірантури рідного вузу. Протягом 1951–1955 рр. обіймав посаду викладача кафедри кримінального процесу. Упродовж 1955–1960 рр. М. І. Бажанов завідував циклом кримінального права і процесу Всесоюзних курсів перепідготовки прокурорських працівників Прокуратури СРСР. Водночас Марко Ігорович працював на кафедрі кримінального права і процесу Харківського юридичного інституту.
У 1960 р. М. І. Бажанов обійняв посаду асистента кафедри кримінального права і процесу. Через три роки його затвердили у вченому званні доцента цієї кафедри. З 1969 р. Марко Ігорович працював професором кафедри кримінального права.
У 1951 р. М. І. Бажанов захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук – «Зміна обвинувачення в радянському кримінальному процесі», у 1967 р. – докторську «Законність та обґрунтованість основних судових актів у радянському кримінальному процесі». У 1969 р. Марку Ігоровичу присвоїли звання професора. В 1993 р. його обрали дійсним членом (академіком) Академії правових наук України.
Головними напрямами наукових досліджень М. І. Бажанова були: проблеми загальної частини кримінального права (співучасть у злочині, множинність злочинів, призначення покарання). Марко Ігорович підготував 16 кандидатів юридичних наук і був науковим консультантом з двох докторських дисертацій.
М. І. Бажанов – автор понад 160 наукових праць, зокрема 12 монографій (у співавторстві – 7). Основні роботи: «Призначення покарання за радянським кримінальним правом» (1980), «Злочин проти особистості в КК УРСР і судовій практиці» (1987), «Особа – під охороною кримінального закону» (1996, співавт.), «Множинність злочинів за кримінальним правом України» (2000).
Марко Ігорович був членом робочої та редакційної групи Кабінету Міністрів України з підготовки проекту нового Кримінального кодексу України, а також незмінним членом Науково-консультативної ради Верховного Суду України. Нагороджений п’ятьма медалями. Помер 10 жовтня 2001 р.



Создан 27 мая 2012